Конспект Q/A сесії з просування e-commerce та SaaS проєктів з Ігорем Шулежко

Ми продовжуємо серію конспектів Q/A сесій з провідними експертами у SEO та лінкбілдінгу, які проходять у телеграм-каналі Referr. На цей раз нашим гостем був Ігор Шулежко, а ведучим сесії Ігор Рудник (керівник referr.com.ua).

Ігор Шулежко — CEO & Founder у Rankup.Company, brand ambassador у Serpstat, co-owner у Shmeo.Link.

Серед питань, на які відповість Ігор:

• Чи потрібно прокачувати посиланнями дві мовні версії сайту?
• Як формувати посилальний бюджет?
• Чи працюють посилання з профілів на великих об’ємах, якщо наповнювати їх унікальним генерованим контентом?
• Чи актуальна формула: 20% nofollow посилань та 80% dofollow?
• Чому потрібно приділити увагу в лінкбілдінгу після додавання української версії сайту?

Під відео на каналі ми додали зручні таймкоди для перегляду окремих відповідей та корисні посилання.

А тепер час текстової версії📖

Сайт новий, в індексі 3 тижні, проіндексовано 20 сторінок зі 100. Коли можна починати купувати лінки?

У нас є два види посилань:

• Посилання, які можна самому зробити. Їх можна відразу будувати, не дивлячись на кількість сторінок в індексі. Може жодної сторінки не бути, у домену лише сетап, ви його тільки купили та вже можете ставити посилання.
• Посилання, які людям подобаються або не подобаються і вони діляться ними зі своєю аудиторією. Цей вид дуже корелює з трафіком, який ви отримуєте. Треба визначити скільки потрібно користувачів, щоб виникло одне посилання у вашій ніші. І з цього коефіцієнту можна визначити, скільки потрібно будувати посилань на тиждень, місяць, рік, залежно від трафіку.

Коментар Ігоря Рудника:

Завжди були суперечки, в яких люди розділяються на два табори:

• Ті, що кажуть, що має спочатку піти трафік на сайт, а потім вже треба нарощувати лінки
• Ті, що кажуть, що можна вже із моменту існування заглушки починати ставити лінки.

Я відношусь до перших, бо я нетерплячий в цьому плані.
Головне придумати, як це зробити адекватно з точки зору пошукових систем. Наприклад, ви зареєстрували домен, зробили заглушку, описали, який тут буде сайт, і робите пресреліз формату «Ми запускаємо сайт такий-то, тоді» — звичайний пресреліз. Ви можете його дистрибутувати і так добувати посилання. Це потрібно для того, щоб ваш сайт ранжувався за брендовими запитами. Найголовніше – спочатку. Але я підходжу все ж таки більш творчо, не розраховуючи коефіцієнти та все інше.

Чи потрібно прокачувати посиланнями дві мовні версії сайту? Чи передається посилальна вага через hreflang?

Щодо hreflang не знаю, не тестував. Я думаю, що мало хто тестував, бо не знаю, чи треба.

Щодо посилань: якщо сторінки склеєні між собою звичайними посиланнями, наприклад, ставляться посилання на контент англійською, українською, іспанською, то, звичайно, вага передається за такими посиланнями.
Наприклад, візьмемо екзотичне гео – Азербайджан. Умовно, є якась складна ніша під Азербайджан та неясно, де брати посилання. Якщо ви загуглите, то побачите, що там посилання може коштувати й 300$ з якогось модулятора.

Що в такому разі роблять? Роблять ру версію сайту і на неї вже посилання ставлять. Хоча в Азербайджані російською говорить близько 5% мешканців. І таким чином у тебе російськомовна версія хитається. Хоча там трафіку немає, але вона збільшує доменну вагу азербайджанської версії сайту і далі транслює посилальну вагу.

Коментар Ігоря Рудника:

Щодо прокачування двох мовних версій лінками: я вважаю, що це потрібно, тому що як мінімум регіон посилань важливий. Не максимально, але якусь вагу таким має. Тому ви можете добувати більше посилань з того регіону, який ширший, простіший, це буде впливати на ранжування інших версій, але все ж таки потрошку потрібно отримувати посилання з інших регіонів.

Як правильно робити перепости статей зі свого блогу на сайти-донори, коли просуваєш свій сайт через статті?

Уточнення: Я зазвичай публікую статтю у себе в блозі зі своїми ключами та метатегами. Відправляю статтю на індексацію через Google Search Console, після індексації роботом Google копіюю статтю з посиланням на сторінку на донорі.

Звідси питання — чи можна дублювати статтю без змін. Чи не буде так, що Гугл мою сторінку першою проіндексує, але буде вважати основною версію на донорі?

Можна, вам ніхто не забороняє. Питання, що від цього буде, чи не станеться так, що вашу сторінку проіндексують, а потім на донора перейде контент. Таке може статися. Припустимо, якийсь ноунейм-блог з парою посилань, а потім цей же контент ви опублікуєте на LinkedIn — швидше за все LinkedIn краще ранжуватиме вашу статтю, ніж ваш блог, у якого набагато менше посилальної ваги на всьому домені. У Google немає такого поняття, що перше проіндексоване треба краще ранжувати.
Ще приклад: якщо ви опублікували пресреліз у себе на сайті, а потім його десь розкидали по сайтах новин — чи все воно буде індексуватися? Так.

Коментар Ігоря Рудника:

Я погоджуюсь, що для пресрелізу це нормальна механіка. І на Заході є таке поняття як content syndication — коли один матеріал форсять на різних майданчиках, переобліковують, і Google чудово розуміє, що це формат пресрелізу, і він не має бути унікальним. Це як опис товарів в інтернет-магазинах — всі розуміють, що технічні характеристики можуть дублюватись і це нормально.

Але саме для статей, я не прибічник того, щоб свою статтю форсити на інших майданчиках. Робіть рерайт. Бо цінність контенту все ж таки важлива.

Чи існує якийсь інструмент, де можна масово подивитись індексацію сторінок? Наприклад, список профілів чи форумів.

Звісно. Є, наприклад, LinkChecker, HyperChecker. Це те, чим ми користуємося. Це послуги, які контролюють беклінки, їх наявність. Вони також перевіряють наявність в індексі та багато іншого.
Безкоштовних я не зустрічав. Це, напевно, якась Google Таблиця, де ви будете парсувати конкретні URL на наявність. Це умовно безкоштовне, якщо руки безкоштовні.

Коментар від Ігоря Рудника:

І ще один тул, який я знаю, український, LinkBox. Він також непогано вміє чекати індексацію.

Як пришвидшити ранжування нового сайту? Зустрічав інформацію, що закуповують прямий трафік після викатки сайту. Чи це працює?

Я не тестував, але таку інформацію також зустрічав.

Коментар від Ігоря Рудника:

У мене є чудовий кейс. У нас був проєкт на англомовний ринок, це був мій власний проєкт по кіберспорту. Ми викотили цей сайт, почали його качати, він почав рости та, звісно, ми захотіли пришвидшити цей процес.

Ми купили інтеграцію на YouTube в одного із топових інфлюенсерів із мільйонами переглядів, і на сайт прийшли десятки тисяч користувачів. Звісно, сайт у нас приліг, як і має бути, але після цього у нас виріс брендовий трафік, бо продукт крутий і аудиторії він сподобався. І вони почали повертатись. Це згенерувало гарний поведінковий профіль і сайт почав рости саме в органіці. Тому можна сказати, що ми провели такий експеримент і це працює.
Я вважаю, що це працює шляхом брендового трафіку та поведінкових. І це логічно. Бо Гугл бачить новий сайт, про який нічого не знає. Він не знає, чи це корисний сайт, не корисний, що взагалі це за сайт.
Тому, коли ви даєте сайту аудиторію, ця аудиторія щось показує про сайт Гуглу — дає поведінкові параметри, і він більш динамічно рухається. В мене саме такий досвід був.

Як формувати посилальний бюджет?

Тяжке питання. Як ми робимо. Ми останнім часом перекваліфікувалися на стартапи та SaaS. Перш ніж ми займаємося, робимо аудит ніші. У нас навіть як послугу його замовляють.

Стартапи, коли хочуть підняти раунд інвестиції, розуміють, для цього потрібно якийсь кошторис скласти. Вони плюс-мінус розуміють, які фічі вони викотять і який отримають загалом продукт, щоб це інвесторам показати. І ми для них робимо таку послугу, як аудит ніші.

Ми збираємо всі запити, кластеризуємо, викидаємо шлак, задля розуміння глобальності та випаршуємо щодо кожного кластера топ-10.

Раніше ділили посилання на багато типів, тепер прийшли до того, що їх можна ділити на 2 типи:

• дешеві посилання — ті, що ви можете самі побудувати: різні сабміти, крауд-маркетингові посилання тощо;
• дорогі посилання — це PBN, гест пости, аутріч, статейні посилання з бірж тощо.

Ми виводимо середню ціну для ніші, скільки коштуватимуть дорогі посилання, тому що дешеві посилання плюс-мінус в одну ціну.
І дивимося, скільки посилань побудовано, якого вони плану (дорогі/дешеві), виводимо кількість посилань, які нам ще потрібно побудувати для кожного кластера запитів та скільки грошей це буде коштувати.

Коментар від Ігоря Рудника:

Бюджет на посилання — це таке питання, на яке начебто має бути якась механіка, але насправді завжди все впирається в гроші, бо їх зазвичай небагато.

Я також дивлюся скільки посилань і яка середня вартість. Коли прикидаєш, скільки буде коштувати 10 посилань зі статей; в залежності від ніші це 3,5,7 тисяч доларів. Показуєш клієнту, а він каже «Це забагато, маємо вдвічі менший бюджет». І все. Що ти можеш порахувати, ти нічого не порахуєш.

Якщо ми рахуємо для себе, я також прикидаю, умовно, скільки я готовий зараз, для першої ітерації, влити грошей. Я на досвіді якось розумію, скільки взагалі мало, а скільки нормально, аби потестувати. І я дивлюсь із прицілом місяці на три, скільки ми будемо тестувати.

Якщо ми будемо ставити десяток крауд-маркетингових посилань та десь за місяць ставити десяток із гостьових постів, туди й рахуємо бюджет. Далі його можна коригувати під бізнес, в залежності від ефективності вже залучених методів. Бо ти ніколи не вгадаєш, скільки має бути посилань для досягнення мети. Я завжди будую першу стратегію умовно на 3 місяці.

Ще я ніколи не почну будувати лінки на сторінку, яка ранжується на сотій позиції, тому що це якась фігня. Якщо за рахунок тексту вона не ранжується по топ-50, хоча б по якихось запитах, значить це погана сторінка і потрібно спочатку розібратись із текстовою оптимізацією, внутрішньою перелінковкою, а далі вже розбиратися.

Останній випадок цього тижня у мене був. Є сторінка, яку я хочу в англомовному сегменті поставити в топ. Ми поставили на неї посилання із крутої статті з донора з DR-78. І анкор змогли туди поставити, як потрібно. Я розумію, що одного мало для того, аби бути в топі. По запитах, які дивлюсь по Ahrefs, є конкуренція. І воно на інтуїтивному рівні зрозуміло, що є. Там потрібно ще десь 3 посилання, і воно почне рухатись. Але навіть із цього одного посилання я бачу, що десь через два тижні воно підросло.

В мене такий підхід, що я інтуїтивно розумію, скільки посилань потрібно. Будую — дивлюсь, будую — дивлюсь. Якось так це відбувається.

Все впирається у бюджет. Коли ти клієнту показуєш, що, умовно, за всіма кластерами, які треба зробити, у конкурента посилальний профіль 1 млн доларів коштує, і вони його нарощували два роки. Чи є на піар мільйон доларів? Зрозуміло, що багато хто не має. Одна справа мільйон вбухати в розвиток продукту, яким люди користуватимуться, а інша справа просто у посилання. Багатьом це незрозуміла тема.

Щодо кластерів. Ось у тебе є кластер, який приносить 8 тис. трафіку, і ти розумієш, що на цей кластер потрібно побудувати 15 посилань. А є кластер на 5 тис. трафіку і туди потрібно побудувати 1 посилання. І, відповідно, ми в такому балансі намагаємося щодо кластерів та посилань вивести коефіцієнт між Search Volume та скільки потрібно посилань, щоб поставити у топ. І починаємо працювати із цими кластерами. Зрозуміло, що за все одразу ти не візьмешся.

Налаштовуємо ці кластери, намагаємося з ними працювати. Тут є ще такий момент, що чим більше працюєш із SEO-спеціалістами, тим більше дивуєшся тому, що вони роблять. Тут одразу питання “Який бюджет на посилання?”. чому ви не мислите форматом: “Що треба зробити такого на вашому сайті, щоб люди прибігли та з радістю самі вам накидали беків?”. Подумайте у цій категорії. І я впевнений, коли ви почнете займатися цим питанням, ви відразу знайдете 5-6 способів, що вам потрібно робити, який тип контенту у вас повинен з’являтися і як працювати, щоб на вас посилалися.

Загугліть запит англійською “як почати блог на wordpress”. Там буде стаття для новачків, яка за всіма запитами на першому місці. Якщо ви подивіться, скільки на цю статтю посилаються, ви прозрієте, там 1000+ доменів. Нормальний, класний мануал, дорого написаний, грошей не пошкодували. Такий матеріал може коштувати під 1000$. Але понад 1000 доменів. Навіть якщо по 150$ в середньому посилання з домену, то це б 150 тис. $ тільки на лінкбілдінг пішло б. Почніть думати у цьому форматі!

Google ж вам каже: “Створюйте контент, який людям подобатиметься, на який будуть посилатися“. Якщо ви почнете думати про формат, ви, можливо, навіть продукт перебудуєте, навіть якусь штуку іншу зробите!

Коментар від Ігоря Рудника:

Погоджуюсь, але це працює для різного рівня продуктів по-різному. Якщо бюджет на посилання, умовно, 5000 грн на місяць, при цьому під рукою немає програмістів, немає команди та люди мають в рамках цього бюджету вижимати максимум результату.

Все залежить від маркетингової стратегії. Тоді треба не про посилання думати, а як мінімум про те, що 5000 грн — це дуже мало, ти ж навіть не наймеш людину, яка в тебе в штаті руками буде просувати сайти. Це ж самому доведеться робити. А якщо ти будеш і сайт просувати, і продуктом займатися, і щось розвивати, то може взагалі краще піти на завод? Грошей більше буде.

Потрібно визначитися зі стратегією. Знаходити саме запити, під які можна швидко написати якийсь не супервеличезний контент. Є такі запити, не у всіх нішах, але в купі. У жирних нішах такого немає, але в інших ви можете створювати контент, на який приходитиме трафік. Завжди пам’ятайте, що трафік генерує посилання. Будь-який трафік генерує посилання в тій чи іншій кількості. Можливо, треба не про посилання думати, а про генерацію такого контенту, який без посилань ранжуватиметься, приноситиме трафік, і далі ви цей трафік монетизуватимете і реінвестуватимете в хороші класні посилання.

Чи працюють посилання з профілів на великих об’ємах, якщо наповнювати їх унікальним генерованим контентом?

Я гадаю, що треба тестувати. Вважаю, що всі посилання працюють у тому чи іншому сенсі. З різними коефіцієнтами. У когось коефіцієнт величезний, у когось прагне нуля.

Коментар від Ігоря:

Якщо це генерований контент і ті профілі проіндексуються, то це буде працювати. Наскільки ефективно — це вже питання.

Як краще: 1. На всі сторінки пагінації site.com/category/?p=2…n ставимо rel canonical на головну сторінку категорії; 2. На всі сторінки пагінації site.com/category/?p=2…n ставимо noindex, follow; 3. Нічого не робимо; 4. Свій варіант.

Я не знаю.

Чим більше займаєшся SEO, тим більше не розумієш, що робити.

Розберімо пару кейсів.

Припустимо, є інтернет-магазин м’яких іграшок. Постачальниками є фабрика «Киянка». І назва іграшки “Білий ведмедик Б-32Ж”. І всі іграшки із плюс-мінус такими назвами. І, відповідно, чи нам треба індексувати такі сторінки? Швидше за все, на такі картки товару трафік взагалі не прийде, бо там немає ключових слів — що це за назва? Якби було “Іграшка “Білий ведмедик””, а на таке не прийде.

І постає питання, а чи треба такі картки товару тримати в індексі? Друге питання — а якщо, наприклад, у нас ці білі ведмедики у категорії м’яких іграшок, усі такі від фабрики “Киянка” Б-20 і, припустимо, сторінок пагінації штук 40 — чи треба, щоб по всіх сторінках Google бігав та індексував? Якщо ми розуміємо, що ні, треба, щоб бігав, ми взагалі робимо ніяку пагінацію, а робимо, умовно, нескінченний скролінг чи підвантаження по кнопці Show More.

Інша історія, якщо ми продаємо мобільні телефони. Ми хотіли б, щоб наші мобільні телефони з якоюсь назвою та картки товару шукалися у Google. Тут потрібно, щоб максимально Google bot індексував усі ці сторінки.

Перший варіант, з “rel canonical” — таке не зовсім правильно. Так можна зробити, якщо головна сторінка містить усі товари й тоді зі сторінок пагінації канонікалами зішлешся. А на перше, де просто обмежений набір, це не зовсім правильно.
Я залишаю index, follow, і все індексувати у такому випадку. Прямо як Google каже.

Коментар від Ігоря Рудника:

Я б ще подивився, як зроблене на тих сайтах, які в ніші подобаються, або схожі та гарно ранжуються — як вони зроблені. Але загалом згодний, що потрібно робити так, як написано у довідці Google. В плані технічки це найкращий варіант.

Чому потрібно приділити увагу в лінкбілдінгу після додавання української версії сайту?

Коментар від Ігоря Рудника:

Мені здається, що не потрібно робити ніяких різких рухів: можете нарощувати далі лінки та просто ставити на українську версію з україномовного контенту, а на російську версію — з російськомовного контенту. Якщо у вас технічно все зроблене коректно, то все буде окей.

На українській версії сайту у тебе є якісь URL-адреси, які ви хотіли б, щоб були у топі та збирали трафік. Не все поспіль, але, як мінімум, це твої кластери. Подивіться, що в топі за схожими URL та пріоритизуйте.

Якщо у вас до URL є зібрана семантика, то ви розумієте, скільки на цій URL може бути Search Volume — не всі запити можуть бути імплементовані, не всі можуть ранжуватися. Але ви можете, якщо у вас є семантика, прикинути, скільки на цій URL може бути Search Volume, із запитами, які ви ще не обробили.

Відповідно, ви можете подивитися, скільки конкуренти налаштували посилань на аналогічний URL. І так можете співвіднести: “На цю URL у конкурента 10 посилань, а трафіку 10 тис., а на інший — 0 посилань, а трафіку 1000”. Але ви не в топі. І ви думаєте: “У конкурента 0 посилань, але у них домен серйозніший, DR вищий (або DA). І так можна припустити, що достатньо 1-2 посилання, щоб переплюнути всіх.

Так народжується лінкбілдінг стратегія для української версії сайту.

Від себе можу додати, що я зараз українською версією сайту займався б максимально, тому що їй ніхто не займався, особливо лінкбілдінгом. І, відповідно, там є купа кластерів, де ви збудуєте пару посилань і будете в топі, поки всі інші туди дійдуть.

Пріоритезуйте, будуйте лінкбілдінг на URL, які генерують трафік або продаж.

Зробив основною версією сайту українську, російська стала через /ru/. Відповідно, російськомовні сторінки випали з ранжирування. Як думаєте, скільки часу потрібно, поки вони знову почнуть ранжуватися?

Це дуже поганий кейс, на жаль. Якщо є варіант відкотити назад, краще відкотити. Якщо ви URL зберегли, на ньому якийсь був контент, наприклад російською, то не треба на тому ж URL робити англійський контент або український, або взагалі замінювати контент. Google таке не любить.

Зробіть так, щоб ваш сайт domain.com залишився російською, а в папці /ua/ була українська версія сайту. І зробіть так, щоб за замовчуванням папка показувалася, щоб виконати мовний закон.

Як це виправляти, як це все переіндексувати — треба сидіти думати. Це теж можна вирішити, але треба бути готовим до того, що це буде тимчасова втрата трафіку. А може бути й не тимчасова, можливо ви й не повернетесь до тих показників, які були.

Чим довше Google знає URL, тим краще для вас.

Чи потрібно уникати донорів, котрі посилаються на онлайн-казино та подібне?

Та ні. Це кастом.
Сайти новин посилаються на казино, навіть великі – на якісь легальні казино.
Умовно, подивіться, хто посилається на casino.org з великих сайтів новин, і подумайте самі: “А ви б хотіли на свій “неказиношний” проєкт із цього ресурсу отримати посилання?”.

Чи сильно відрізняється стратегія просування сайту в США та Україні для клієнтів? (бізнес-процеси та SEO-оптимізація)

За бізнес-процесами всім відрізняється — там мислять зовсім іншими категоріями, ніж ми звикли. Наприклад, ми зараз спілкуємося з проєктом, вони лідери у своїй ніші. І наші стартапери мислять категоріями “є 8 місяців, щоб захопити ринок”, а ці хлопці мислять категорією “ось у нас довгострокове планування на 10 років, давайте щось почнемо робити“.

Там формат “ми хотіли б до вас звикнути”. Не всі так роблять, але для мене це було здивуванням. “Давайте дослідження поробимо” — їм не треба тут і зараз трафік на сайт наганяти та в топ його виводити, тому що вони вже існують на ринку років 70-80. Нічого не зміниться за пів року у їхній великій парадигмі.

Навіть якщо ви скажете: “Ми вам збільшимо продажі у 2 рази”, для них нічого не зміниться, вони навіть не рухатимуться в цьому напрямку. Вони хочуть дослідження, хочуть подивитися, наскільки ваш підхід нормальний, як ви працюєте, наскільки класний менеджмент і т.д.

А щодо просування сайтів у топ: Нічого не відрізняється, жодне гео не відрізняється. Ніші відрізняються і гео+ніша. Відрізняються складністю видобутку посилань, складністю просування — як про Азербайджан, наприклад, казав. І ти вже продумуєш тему. А під Азербайджан непросто, бо посилання дорогі та донорів немає. Начебто і в конкурентів донорів немає, але в них хоч щось є. Ти думаєш “Зараз швидко зайду в нішу”, а донорів не можеш знайти, або цінник 300-400 доларів. У США те саме.

Коментар від Ігоря Рудника:

Ще буває таке, коли йдеться про одну нішу, але про різні локальні ринки. І буває дуже відрізняється саме семантика. Зовсім по-різному люди питають і їм потрібні зовсім інші посадкові сторінки. І можна здивуватись “невже люди шукають саме так”. А там різні кластери по-різному можуть бути.

Наприклад, у Британії більше CV шукають, а в Америці – resume. І, відповідно, це різні ніші. Якщо ти будеш, орієнтуючись на США писати “CV”, то, швидше за все, не отримаєш, хоча і стоятимеш у топі по “CV”.

Чи актуальна формула: 20% nofollow посилань та 80% dofollow?

Не думайте про це абсолютно. Ви вводите себе в якийсь формат лженауки. Наука SEO є емпіричною, в ній немає нічого точного. Зробив експеримент, подивився, працює чи не працює. Наступного разу такий самий експеримент і зовсім інші результати отримаєш. Формула 20/80 не є актуальною.

У сайту може бути 100% dofollow-посилань і він буде стояти в топі, і він буде працювати. Питання не в цьому. Питання має бути в тому, наскільки посилання, яке ви видобуваєте, схоже на природне посилання.

Припустимо, ви зробили пресреліз, і все сталося. Ви другий зробили, і знову сталося. Ви думаєте: “Вогонь! Я фігачу пресрелізи, і все відбувається!”. Рано чи пізно Google викупить цей патерн та позбавить вас трафіку. Тут питання не в nofollow або dofollow. Питання в тому, щоб добувати посилання, які або природні, або схожі на природні. А вкраплення платних посилань має бути мінімальними.

А співвідношення 20/80 анкорні та безанкорні?

Без різниці. Я на це давно не дивлюсь. Раніше я дивився Ahrefs, дивився їхнє співвідношення. Зараз маю таке розуміння: “Анкорне посилання не повинно бути відносне ключового слова“.

Коментар від Ігоря Рудника:

Зазвичай сеошніки роблять вибір між безанкорним або анкорним хардкорним. Я завжди топлю за те, що саме комерційних анкорів має бути не більше 20%, тому що це безпечно. Звісно, це придуманий відсоток.

Я розкажу, чому так. Бо за свій досвід ще ні разу не отримував “по шапці” за 20% комерційних анкорів. А за більшу кількість, якісь 100% комерційних — отримував.

Мені комфортно саме в цьому співвідношенні, бо я знаю, що це безпечно.

Так, на рівні комфортності вибираємо. Я намагаюся взагалі не думати про анкори. Моя теорія полягає в тому, що я повинен уникати анкорів, які схожі на запити щодо мого домену, які мають Search Volume понад 10.

Тому у мене в анкорі може бути довгий хвіст, але з вкрапленням. Припустимо “Купити холодильник” — я не побудую такий запит, тому що він потрапляє під мою парадигму про Search Volume понад 10. Я тоді зроблю: “У нас, як і в будь-якому магазині, купити холодильник є простим завданням” І це все буде анкором з вкрапленням запиту.

Припустимо, “Купити холодильники” та “холодильник купити” — я розумію, що ці запити не лізуть. Я намагаюся тоді взяти суперзагальний запит. З великою Search Volume, але суперзагальний. Наприклад, слово “купити” — я ставитиму на цей анкор. Тому, що він у загальній масі моїх анкорів.

У мене багато запитів зі словом “купити” і цей анкор ні до чого не прив’язаний, тому що він дуже загальний. Або, наприклад, слово “ціна”. Або слово “холодильники” — цеце те, як називається категорія з H1; якщо вона називається “холодильники” — зелене світло, ліплю анкори. Якщо у мене домен, наприклад, буде holodilnikionline(.)com, то я анкор “холодильники онлайн” ліпитиму скільки завгодно, тому що це брендовий запит. Тому я й досі люблю EMD-домени.

Це мій підхід. Або ми це розбиваємо на однослівні та ними насипаємо, щоб потім добити. Або ми це робимо супервеличезними незрозумілими анкорами, в яких будуть вкраплення — це мої анкорні посилання.

І я їх теж намагаюся не надто багато робити. Для мене нормальні посилання — це просто URL якийсь, “тут”, “читати далі”, “розкрити список”. Такі анкори для мене ідеальні.

Я відповів на запитання “як мені ставити анкори”, коли займався підбором доменів і усвідомив для себе, що я обираю такі домени, у яких некомерційні анкори. Я тоді встав і поговорив із собою “А навіщо я вибираю домени, у яких основна маса посилань безанкорна? — Тому, що мені комфортно з таким доменом працювати”. І я вирішив, що мені так комфортніше від початку лінкбілдінг будувати.

По цій Q/A сесії у нас все)

Підписуйтесь на телеграм-канал Referr, щоб першим дізнаватися про нові сесії питань та відповідей, долучайтеся до лінкбілдінг чату, щоб дискутувати на тему просування сайтів посиланнями та не забудьте приєднатися до нашого YouTube-каналу, де ми постійно розміщуємо записи Q/A сесій з експертами. Також рекомендуємо додати наш блог у закладки, щоб не пропустити нові конспекти сесій😉